Щовесни до Гурб з’їжджаються наші небайдужі земляки та гості з інших регіонів, аби вклонитися пам’яті вояків УПА, які загинули у нерівному бою з військами НКВС. Нині від тієї страшної весни виповнилося вже 74 роки.

Тоді, у 1944-му, якраз на Великдень, відбувся запеклий бій, який згодом історики визнали найбільшою битвою за участю УПА в історії Другої світової. Згідно з історичними даними, повстанців було близько п’яти тисяч. Більшовицькі війська ж налічували близько 30 тисяч солдатів. Основній частині упівців вдалося вийти з оточення. Проте у лісі між Гурбами й Антонівцями полягло сотні відважних вояків. І тепер, щотретього великоднього дня, кожен, хто відчуває потребу вклонитися звитязі вояків УПА та помолитися за них, вирушає до Гурб. Люди приїздять колективами, родинами, на самоті… Адже це місце спонукає до роздумів і спогадів. Спонукає подумати про вічне і уявити, яким тоді було життя молодих українців, котрі пішли у ліси, щоб боротися за свою найбільшу любов – Україну.
Цьогоріч до Гурб з’їхалися і наші земляки, і гості з інших районів Рівненщини та регіонів держави. Священнослужителі відслужили Божественну літургію та помолилися за упокій душ загиблих героїв. Молилися й за Україну та за героїв нинішніх, яким дуже потрібен Божий захист на східних рубежах.
Традиційно урочистості на Гурбах відбуваються без прапорів, партійних гасел та промов представників влади. Тож і сьогодні керівники області, району, міста, депутати різних рівнів просто поклали квіти до Пантеону Героїв. А згодом в урочищі куштували куліш, слухали патріотичних пісень у виконанні самобутніх колективів, спілкувалися та просто насолоджувалися свіжістю лісового повітря.
Більшість гостей намагалися не порушувати тишу цього святого місця. Адже гучно тут, на Гурбах, було 74 роки тому…

 

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (ви ще не оцінили)
Loading...