prozorro

Нещодавно (з жовтня цього року) керівників установ, закладів району  – розпорядників бюджетних коштів – зобов’язали всі необхідні товари на суму, яка не перевищує межу, встановлену законодавством (200 тисяч гривень), закупляти через електронну систему «ProZorro» (www.prozorro.org).

«ProZorro» – електронна система публічних закупівель, яка в більшості країн світу вважається однією з найкращих. Одне з основних завдань її впровадження в нашій країні – викорінення корупційних інструментів під час закупівель за бюджетні кошти. «ProZorro» – це абсолютно відкритий ринок, де хід торгів можна проконтролювати або узяти в них участь через Інтернет.

Наразі в Україні триває пілотний проект щодо впровадження цієї системи, який закінчується 31 грудня 2015 року.  Основна мета  пілотного проекту — виявити можливі недоліки її роботи.  Як з’ясувалось з аналізу моніторингу вже проведених торгів, існують проблеми, з якими можуть зіткнутись розпорядники бюджетних коштів в подальшому. Це відсутність технічних можливостей у потенційних учасників електронних закупок, недосконала правова база, низька активність ринку (бізнесу), неготовність наглядових органів тощо.

Певний досвід у сфері електронних закупівель вже маємо і в нашому районі, що дає можливість оцінити як його позитивні сторони, так і недоліки. Чого більше – висновки робити рано, але окремі моменти потребують обговорення. Зокрема, неузгодженою виявилося бачення мінімальної суми, на яку товари мають в обов’язковому порядку закуплятися через систему електронних торгів. Розробники проекту для проведення ефективних торгів рекомендують  здійснювати закупівлю на суму не менше 3000 гривень. Однак, це лише рекомендації. З незрозумілих мотивів керівників установ і закладів зобов’язують всі покупки здійснювати через систему «ProZorro», що є недоцільним з огляду на наступне.

По-перше. Немає часу чекати як мінімум 2 тижні, якщо сьогодні і вже виникла потреба в якомусь канцелярському чи господарчому товарі. Щоб вийти з ситуації  приходиться діставати 100-200 (а частіше – більше) гривень із власної кишені, бо  не можна, наприклад,  залишити незачиненим кабінет, якщо поламався замок, чи дивитись як витікає вода з несправного крана.

По-друге. Купуючи предмет, що мало коштує, є ризик придбати його низької якості, адже право продати свій товар отримує той, хто запропонує нижчу ціну. Навіть при правильно виставлених вимогах до якості товару і детального опису його характеристики реальну якість можна визначити тільки в наглядному порівнянні. Окрім цього, обов’язки з питань подачі заявок на покупки покладаються, як правило, на одного з працівників, який апріорі не може бути фахівцем у всіх без винятку галузях економіки, а відповідно і максимально правильно сформулювати вимоги до предмету закупівлі.

По-третє. Оголосивши покупку товару малої вартості, є, також, ризик отримати ситуацію, коли жоден з постачальників не відгукнеться на пропозицію. Як результат, втрачено час і пропущено терміни для реєстрації пакета документів в установах Держказначейства.

По-четверте. Не завжди можна підтримати місцевого підприємця, який сплачує податки у наш бюджет, але з певних вагомих причин (наприклад, технічних) не бере участь у торгах. Переможцем торгів стає учасник з іншого регіону, туди ідуть і податки від продажу.

По-п’яте. Дрібні покупки здійснюються досить часто, а через процедуру  електронних торгів це потребує більших затрат часу і людських ресурсів. Постійний моніторинг ситуації збільшує навантаження на працівника,  для якого ці обов’язки не є основними. Введення ж нової штатної  посади вимагає додаткових фінансових ресурсів.

Перелік можна продовжити. Проблеми є і будуть завжди, але при підході до їх вирішення мають бути враховані такі складові як реальні можливості і відповідні до ситуації потреби. Підтримуючи ідею впровадження системи електронних торгів в цілому, звертаємо увагу на доцільність прислуховуватись до думок і зауважень тих, хто цю роботу здійснює практично.

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (ви ще не оцінили)
Loading...