images04 березня суд першої інстанції виніс рішення про відмову у позові Сумка Олега Ярославовича у поновленні на посаді хірурга Здолбунівської центральної районної лікарні, чим засвідчив законність його звільнення з посади за сумісництвом головним лікарем ЦРЛ Сухляком В.О. При мінімальній довірі до нашої суддівської системи, знаємо, що серед суддів є і порядні люди. Але після аналізу матеріалів і фактів, якими володіємо, робимо висновок про сумніви щодо законності і порядності в даному випадку. Щоб не бути голослівними, подаємо на Ваш розсуд деяку інформацію та матеріали стосовно цієї справи, які частково отримали від Олега Ярославовича, а частково – з інших джерел.

За сьогоднішнім законодавством звільнити сумісника із займаної посади можна на підставі документу, який регламентує умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій (Положення 43, затверджене наказом міністерств праці, юстиції і фінансів від 28.06.1993). В ньому зазначено, що сумісника можна звільнити у разі прийняття іншого працівника, який не є сумісником. Так як Сумко був сумісником у ЦРЛ, то суд вирішив, що для його звільнення була законна підстава.

Однак, звертаємо увагу на завдання суду, визначені статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», де сказано: «Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України».

Настільки справедливе рішення виніс суд, можна судити з наступного:

1. Положення 43 стосується державних підприємств, установ і організацій, а ЦРЛ – комунальний заклад.

2. На дату повідомлення Сумка про звільнення (09.01.2015) і на дату його звільнення (12.03.2015) не було заяви від іншого працівника з проханням прийняти на роботу. Адвокати Сухляка у суді не змогли надати жодного документа, який би зміг пояснити, що стало підставою попередження про звільнення.

3. Заява про призначення від іншого працівника (Антонюка-Кисіля) надійшла в ЦРЛ тільки наступного дня після звільнення Сумка, а саме 13.03.2015. В цей самий день (!) нового працівника було призначено в порядку переведення з Рівненської центральної міської лікарні, де головним лікарем є Євген Кучерук, партнер по бізнесу батька Сухляка. Причому, Антонюк-Кисіль до цього часу там працював на постійній основі як основний працівник (!).

IMG_1485  IMG_1488

Висновок очевидний – Сухляк спочатку надумав звільнити Сумка з особистої неприязні (чи за чиєюсь вказівкою), а вже потім почав пошук «працівника, який не є сумісником». І допоміг йому в цьому давній друг батька – Кучерук. До речі, є непідтверджена інформація, що пенсіонер Кучерук має звільнити місце головного лікаря Рівненської ЦМЛ саме для Сухляка молодшого.

4. Суд «не побачив» у матеріалах справи фактів, що свідчать про підміну та фальсифікацію документів як от, наприклад, наявність двох наказів про звільнення під одним і тим же номером та тією ж датою, причому другий документ був долучений через кілька місяців після початку судового процесу і з ним Сумка не ознайомлювали взагалі. І якщо захист у суді трактує це як виправлення «технічної помилки», то їх можна зрозуміти. Незрозуміло, чому суд закрив очі на те, що обидва документи є «чинними».

IMG_1482     IMG_1484

5. Спеціалізація загального хірурга, на посаду якого призначено Антонюка-Кисіля, передбачає володіння такими видами оперативних втручань як видалення апендикса, жовчного міхура, операціями на шлунку, кишківнику тощо). Антонюк-Кисіль має кваліфікацію судинного хірурга і, заступаючи на чергування у Здолбунівську ЦРЛ як ургентний хірург (надає невідкладну допомогу), знає, що не має ні досвіду, ні права проведення операцій по загальній хірургії, тобто працює незаконно. Чи знає про це Сухляк – стоматолог за спеціальністю? Повинен знати! Але якщо так, то це що, експеримент на Здолбунівчанах?

6. Сумісництво по хірургії було майже у всіх працюючих на той час хірургів ЦРЛ, однак, без будь-яких обґрунтувань доцільності звільнено хірурга не лише з вагомим досвідом, а й такого, який користувався повагою і довірою серед людей. Причому у суді було підтверджено відсутність як дисциплінарних стягнень щодо Сумка, так і не надано жодних матеріалів, які б засвідчили перевагу над ним інших сумісників.

Що ж до тієї частини законодавства (зазначена вище стаття 2), яка крім справедливого суду гарантує повагу до інших прав і свобод кожного, то у нас спочатку виник сумнів: якщо закон гарантує ці права і свободи «кожному», то можливо Сухляк також, як той «кожний» мав «право і свободу» звільнити працівника. У всякому разі саме такий висновок робимо з рішення суду. От тільки дивно це виглядає з огляду на те, що «право і свобода» Сухляка позбавити людину роботи судом трактована як вище право перед правом і свободою Сумка виконувати ту роботу, якій присвятив все своє життя.

Ми запитали у Олега Ярославовича, що він сам думає про рішення суду, чи було воно для нього несподіваним та спробували з’ясувати ще деякі питання.

«Спочатку хотілося вірити, – розказує він, що суд об’єктивно розгляне моє клопотання. Але вже через деякий час зрозумів, що покладатись на наш районний не варто. Суд долучав до матеріалів справи, як докази, явно сфальшовані документи. На всі мої зауваження щодо невідповідності тих чи інших фактів, на наступне судове засідання доносились виправлені, чи новостворені заднім числом листи, акти, з’являлись відмітки про реєстрацію документів, яких не було до цього, тощо.

Не маю надії і на те, що апеляційний Рівненський суд винесе рішення на мою користь – так свідчить статистика. Ну, вже якщо американська компанія у судах з Сухляком старшим змогла добитись справедливості лише у Вищому господарському, то і мені надіятись на місцеві суди не варто.

Але йти далі буду, адже це не лише питання моєї честі, це значно більше – ми вже надто багато втратили людських життів у боротьбі за гідність, щоб опускати руки перед очевидною несправедливістю.

Так, мені докоряли за те, що я, мовляв, захотів бути головним лікарем і надав цьому приорітет перед хірургією. Але хочу заявити, що це неправда. Я вважаю хірургію покликанням свого життя. Не завжди можна передати словами які емоції переживаєш, коли бачиш результат своєї праці. Особливо у тих випадках, де шанси були мінімальні. Усвідомлення того, що ти не просто працюєш, а даєш людям найдорожче – і здоров’я, і часто саме життя – це якраз і є той стимул, який надавав мені і сил, і енергії по життю.

Маю пояснити, що на сьогоднішній день всі медичні заклади згідно законодавства очолюють головні лікарі. Я підкреслюю, лікарі. Адміністративна робота є тимчасовою (за контрактом), тому нормативними документами передбачено, що паралельно з нею головним лікарям дозволяється працювати за своєю основною спеціальністю. В іншому випадку, вони через певний час це право втрачають.

Жодних застережень, що я не зможу надалі бути хірургом, у мене не виникало, коли я йшов на адміністративну посаду. Головний лікар ЦРЛ скористався можливістю звільнити мене як сумісника, хоча до законності цього звільнення у мене багато заперечень. Про моральну сторону говорити не буду. Я вже переконався неодноразово, що це поняття Сухляку незрозуміле.

Чи буду працювати хірургом в ЦРЛ при сьогоднішньому головному лікарю, якщо виграю суди? – скоріше за все – ні. Від цієї людини можна чекати чого завгодно. На жаль, поки що не можу розказати про деякі речі. Коли свого часу вони стануть відомі широкому колу громадськості, впевнений, що багато хто кардинально змінить свою думку про головного лікаря ЦРЛ. І ця думка буде не на його користь».

Про мораль тут говорити і справді зайве. Не всім дано осягнути сутність цього простого слова, як і зрозуміти, що для когось та чи інша робота може бути не лише професією, а, як сказав про себе Олег Ярославович, покликанням всього життя. Це, як виявилось, байдуже Сухляку, як і те, чи його рішення влаштовує звичайних людей. Адже, залишається нез’ясованим, чому пенсійного віку Антонюк-Кисіль (65 років), на думку Сухляка, краще для людей, ніж Сумко, якому до пенсії ще далеко? Ми з’ясували, що операції на судинах, які можна проводити в ЦРЛ, Олег Ярославович робив неодноразово і успішно. Добре було б отримати пояснення, кому заважав хірург Сумко та хто дав право (чи вказівку) стоматологу з сумнівним стажем позбавляти район лікарів, яким довіряють, та призначати тих, хто немає права працювати на цій посаді згідно законодавства?!

Для тих, хто зараз плескає у долоні з  «перемоги» Сухляка в суді, варто замислитись над тим, настільки «хорошу» справу він зробив,  звільнивши з посади досвідченого хірурга, грамотного і теоретично, і практично. Адже, може так виявитися, що одного прекрасного дня через незалежні від вас обставини, ви, чи близька вам людина опиниться в ситуації, коли кожна хвилина відтермінованого початку операції може коштувати їй життя. А черговий ургентний, судинний за спеціальністю, хірург, може і не оцінити складності стану пацієнта…

За нашою інформацією, начальник управління охорони здоров’я Юрій Осіпчук ситуацією володіє. Однак, будучи зобов’язаним Сухляку медичним стажем стоматолога, покриває його «ефективне керівництво».

Ось фрагмент статті з Правди Рівненської, повний текст якої можна прочитати тут.

Про так звану кваліфіковану роботу Юрія Осіпчука на медичній ниві свідчить один-єдиний запис, згідно з яким він працював лікарем-стоматологом у ПП Сухляк А.О. з 01.07.2005 до 30.04.2012 року. Ходять чутки, що Юрій Юрійович, скориставшись дружніми стосунками з Владиславом Олеговичем Сухляком – головним лікарем Здолбунівської ЦРЛ, і «прозапас» записав собі трохи медичного стажу. Адже жодного дня фактично не працював на вказаній посаді.

Той же Осіпчук, голослівно заявляючи, що корупціонерів терпіти не буде, «замяв» відомий йому факт «лікування» Сухляка у стаціонарному відділенні тієї ж таки Рівненської центральної міської лікарні під час перебування того за кордоном.

IMG_1489  IMG_1490

Що ще можна добавити до сказаного? Хіба тільки нагадати, що палкий прихильник і головний захисник Сухляка сайт Здолбунівком дещо раніше стосовно цього ж таки Сухляка сказав те, під чим підписуємося і ми: «головне призначення лікарні – лікувати людей, а посада керівника називається таки головний лікар, а не директор». То може і Здолбунівкому варто усвідомити, що якщо директорські здібності Сухляка на сьогоднішній день такі вагомі, то чому б йому не пошукати установу, де посада директора передбачена штатним розписом, а хорошому лікарю надати право лікувати?!

 

P.S. Одна з трьох представників Сухляка у суді є Людмила Конончук – та сама особа, яка зараз захищає Думановського молодшого від незаконного на їхню думку звільнення. Так, того самого дитячого хірурга, якого звинувачують у смерті 5-річного Миколки Антонюка. Співпадіння? Не думаємо.

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (ви ще не оцінили)
Loading...