Пролетів ще один рік, насичений значущими і менш помітними подіями. 2015 був непростим. У світі було всього: теракти, грандіозні авіакатастрофи, війна Росії вже і на території Сирії,  проблема біженців, скандали у політиці. А ще природні катаклізми – повені, виверження вулканів тощо.

Не видно кінця проблемі на сході нашої держави. Війна в Україні зайшла в такий собі темний і заплутаний тупик, який продовжує розоряти державу, збільшує кількість сиріт і основне – приносить так багато болю і страждань. За гратами Олег Сенцов  та Олександр  Кольченко, Надія Савченко знову оголосила голодовку. А ще сотні полонених та зниклих безвісти…

Влада, як завжди, обіцяла зробити багато хорошого. В результаті –  простий народ став біднішим, чиновники наглішими, реформи ніби розпочалися, але поки відчутні лише на звук.

Наш регіон – це відображення картини держави в цілому. Помінялась місцева влада. На зміну «режиму Тимощука» прийшов «режим Дацюка». Кращий? Поки що – ні. Сформована більшість у районній раді почала диктувати свої правила гри. Депутати голосують за вказівкою. Окремі з тих, хто мав свою думку – починають все більше мовчати. Помітно змінилася риторика Здолбунівком – районна рада отримує перші порції похвали.

Освітяни в кінці року завдяки субвенції з держбюджету отримали зароблене і всі можливі надбавки. Медичних працівників наша місцева влада поділила на «білих» (важливіших з точки зору адміністрації працівників ЦРЛ) і «чорних» (більше недофінансованих медиків центру первинної медичної допомоги). Культура радувала – завжди була на висоті незалежно від влади і керівництва у владі, насамперед, тому що культура, тому що патріотична. Приємно було почути також про досягнення окремих спортсменів при наявності проблем,  пов’язаних з подальшою реорганізацією спортивних закладів.

Підприємцям легко не було ніколи. З новими податками почав втрачати надію на краще і сільський виробник. Міцніше стояли і будуть стояти на ногах лише ті, хто давно зрозумів – без дружби з владою (чим вищою, тим краще) та деякими структурами хорошого бізнесу не зробиш.

Забуксували процеси об’єднання окремих територіальних громад  району через місцями незнання, а інколи і небажання окремих депутатів. Були і резонансні події, як от остання – про голову районного суду (та чи буде продовження?).

Багато чого у 2015 році залишилось «за кадром».  І це, насамперед, ЯКІСТЬ нашого з вами життя, що багато в чому залежить від якості  послуг, які нам весь час обіцяють – медичних, освітніх, адміністративних, правових тощо. Поки ще обіцяють.

Новий рік прийде вже завтра. З новими радощами і турботами, досягненнями і невдачами. Сьогодні ще можна оглянутись і зробити щось дуже важливе для всіх нас: згадати, що життя – найбільша цінність. Не лише своє особисте – кожної окремої людини. Заздрість, брехня, образи, підлість… Вони руйнують душу, кочуючи світом між людьми як перехідна нагорода за дії і вчинки, які робимо. Щоб мати шанс завтра на чистому листку паперу почати малювати нову історію світлими фарбами, сьогодні треба згадати важливу істину – життя бумеранг, який завжди повертається.

Опівночі ми піднімемо келихи за рік прийдешній. Хай він буде для кожного з нас і нашої країни кращим: легшим і добрішим. Хай у ньому буде мир і багато тепла. А ще побажаймо один одному віри. Віри в те, що найвища сила – сила любові – неодмінно переможе зло. Бо інакше, для чого ми живемо?

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (ви ще не оцінили)
Loading...