images-3

Cьогодні, коли хвиля обурення від статків е-декларантів максимально висока, відійшли на другий план не менш важливі для нас з вами питання. Їх треба також вирішувати і бажано не на емоціях, а виважено і обдумано.   

Подаємо нижче думки з приводу ситуації, яка має місце зі скороченням терапевтичного відділення Здолбунівської ЦРЛ, що знаходиться у смт. Мізоч.

«Хто з вас без гріха, – нехай перший кидає у неї камінь!» – промовив до книжників і фарисеїв Ісус, які привели до нього грішну жінку. А вони, це почувши і сумлінням докорені, стали  один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх (Євангеліє від Івана, глава 8).

На жаль, сьогодні далеко не всі дослуховуються до свого внутрішнього голосу сумління, кидаючи камінь у тих, кого вважають грішними. Людина може помилитися і це не є гріхом. Набагато страшніше, коли сиплять каміння на голову іншим такі ж самі грішники.

28 листопада відбулась позачергова сесія районної ради з приводу необхідності скорочення 25 ліжок у районній лікарні. Нічого неочікуваного у такій ситуації – емоції, суперечки і мінімум пропозицій. Я досить довго працювала в медичній галузі і вважаю, що маю право на свою особисту думку.

У терапевтичному відділенні №2 (смт. Мізоч) лікуються, в основному, хронічні хворі, які здебільшого не потребують широкого спектру обстежень. Для контролю за перебігом їхнього стану тут є необхідний мінімум: можна зняти ЕКГ серця, визначити загальний аналіз крові і сечі, рівень цукру, тощо. Перемістити всіх цих людей до Здолбунова практично неможливо – ліжок на всіх не вистачить. Пропонувати їм кожного дня долати шлях до денного стаціонару і назад не зовсім гуманно: не зручно, затратно і важко фізично для багатьох з них.

Наразі, коли стратегія реформування системи охорони здоров’я ще може зазнати змін, а громади не визначились з ким об’єднуватися, виправданими і правильними діями було б залишити відділення терапії у Мізочі з оптимальною кількістю ліжкомісць. Там зможуть поправити  здоров’я не лише жителі даного куща. Для періодичного планового курсу лікування туди можна направляти і хворих з інших сіл, які зазвичай лікуються у Здолбунові. Лікарі ЦРЛ отримали б змогу приділяти більше уваги складним випадкам, ургентним хворим і таким, що потребують ширшого спектру обстеження. Дещо покращити матеріальну базу у Мізочі, вирішити, за потреби, кадрові питання – це посильне завдання для керівництва району і ЦРЛ. І люди відчують турботу, бо багато з тих, хто зараз лікується у Мізочі, після ліквідації терапії №2 в медичний заклад своїми ногами вже можуть і не дійти.

Доведена зверху для скорочення першочергова цифра 42 розраховувалась за встановленою методикою. Ця методика базується на нових стандартах реформування, які аж ніяк не передбачають скорочення лише терапевтичних ліжок. Більше того, ймовірно, що районна лікарня буде перепрофільована і скоротяться відділення хірургічного профілю. Хірургія, як така, якщо і залишиться, то буде складовою іншої структури – Рівненського госпітального округу. Скорочення по кілька ліжок у кожному з відділень і збереження їх розумної кількості у Мізочі зняло б небажану соціальну напругу і дало час для більш ширшого розуміння подальшої стратегії реформ саме у нашому районі.

Я не претендую на своє бачення як єдино правильне і не лише на ньому хотіла акцентувати свою увагу, коли починала писати. Мене засмутило те, як, швидше за все, бажання однієї людини не піддається аналізу, а різними способами активно проштовхується як апріорі вірне. Для цього задіяні ЗМІ, чиновники і просто лікарі ЦРЛ, які покинули свої робочі місця і прийшли на позачергову сесію районної ради. Дивно, що важливішим за лікування хворих для них виявилась необхідність скорочення ліжок у Мізочі.

Реакція на пропозицію мого чоловіка Олега Сумка залишити 15 ліжок у терапії №2 була неоднозначною. Якщо мізочани дружно зааплодували, то зі сторони колишніх колег по ЦРЛ у нього полетіли обурливі вигуки і шум осуду. Утримаюсь від оцінки такої реакції з поваги до точки зору, яку відстоювали лікарі. Вона має право на існування незалежно від того, у якій формі вони її висловлювали.

Не пропозицію, а передвиборчу програму побачила на цій сесії у виступі мого чоловіка пані Ніколіна. І не стрималась, що б в черговий раз не жбурнути каменем у грішника: «Жодної конкретики, жодних пропозицій. Просто популізм за чужий рахунок».

Так, мій чоловік грішний. Грішний, бо, на думку ЗдолбунівКом, свого часу вступив у партію «Наша Україна», мав необачність потоваришувати з Кінахом і Тимощуком і не відхреститись від цього, хотів бути головним лікарем і боровся за місце під сонцем.

Але його гріхи не лише у цьому. Він грішний, бо їздив на Майдан під час Революції гідності, а 20 лютого 2014 року як хірург надавав допомогу пораненим у приміщенні КМДА. Жоден (!) з його колишніх колег на пропозицію поїхати разом з ним тоді не погодився. Ще він грішний, бо добивається справедливого розподілу коштів між двома закладами і має чітке розуміння в чому саме полягає якість надання медичних послуг. Він грішний тим, що здатен аналізувати і відстоювати свою думку, може в емоціях підвищити голос, а спілкування з ним не для кожного приємне. Мій чоловік грішив, коли думав, що був у числі кращих хірургів району, коли подавав до суду заяву щодо свого звільнення з посади хірурга і вказував на «чесноти» головного лікаря ЦРЛ. А ще він не вміє хвалитися і афішувати свою посильну благодійність. Це далеко не всі його гріхи. Ті, хто вже взяв у руку камінь, доповнять. Вони ж бо безгрішні.

Мені як дружині, не дуже приємно, що сценарій про хорошого і поганого керівника, задуманий ще Шулем, продовжують розігрувати нинішні чиновники. На сайті гуманітарного заступника Миколи Орлова ЗдолбунівСіті читачам уже не вперше нагадують про конфлікт між двома головними лікарями. І ось новий привід. Бачення Олега Сумка як керівника первинної ланки медицини не співпало з рішенням головного лікаря ЦРЛ скоротити терапію у Мізочі і було вчергове розцінено ЗдолбунівСіті як «протистояння між двома рівнями медицини (?), яке напряму пов’язано із фігурами головних лікарів».

З якою метою тиражуються такі висновки, здогадатись не важко: для блага району один з них має поступитися посадою. Хто саме – очевидно, бо і Сіті, і Ком не упускають можливості про це натякнути.

На наступному тижні долю лікарні у Мізочі вирішуватимуть депутати. Правомірно? – не знаю. Правильно? – є сумніви. Дієво? – не факт. Рішення головним лікарем ЦРЛ прийнято давно, працівники терапії №2 попереджені про скорочення. Мав би перемогти здоровий глузд. І можливо переможе, якщо  межу між бажаним і дійсним не будуть продовжувати стирати популісти на угоду сильним і впливовим, з грошима, зв’язками і приналежністю до найправильнішої партії.

Грішу? Киньте у мене камінь.

Сумко Галина».

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (ви ще не оцінили)
Loading...