images

Суд полягає у тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, аніж світло, бо діла їхні були лихі; бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не відкрилися діла, бо вони злі. А хто чинить правду, йде до світла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі.

Єв. Іон., 3, 19-21.

“Дорогі браття і сестри! 23 квітня на Гурбах владика Іларіон освятив новозбудовану церкву. Мені особисто не зрозуміло, для чого була ця показуха і окозамилювання… Що вони освячували? Підлога там чорнова, бо з дощок, які я заготовив на чисту підлогу, вони збудували свинарник. Іконостас не завершений, у вівтарі чистової підлоги також немає. Церква не утеплена і не обшита всередині дошкою.  Вони освятили недобудовану церкву, мабуть, тільки для того, щоб отримати нагороди і продемонструвати Його Святості Філарету, які вони роботящі. І, схоже, вже знову надійшла черга регіоналам отримувати нагороди…

Але чому ж не завершили храм?  Адже мною були завезені і заготовані усі матеріали. І утеплювач, і дошки – на усю церкву. Залишилося тільки заплатити за роботу. Навіть інструменти у мене вкрали: рейсмус, електрорубанок, фрезер.

Утім, це не головне. Головне – кого нагородили цього року на Гурбах орденами: Андрій Камінський, Ярослава Острожчук, Надія Дрель, Ольга Турок, Володимир Голуб, Василь Кльоп, Юрій Супрунюк, Віталій Чугунніков, Віктор Матчук, Василь Берташ. Цікавий список, правда?

Тепер поясню про заслуги цих людей.  З них на будівництво монастиря жертвував грішми В. Матчук (і доволі пристойну суму), Ю. Супрунюк обклав крипти. В. Берташ допоміг дістати ліс, але це – не пожертва, а його прямий обов’язок на той час як голови ОДА. Усіх інших людей я на гурбах не бачив.

Тепер про «медалістів»: К. Турок, В. Шуль, С. Кондрачук, Ю. Лиморенко, О. Андріюк, М. Цибран, О. Тищенко, Р. Соловей, О. Бухало, О. Дацюк, М. Крук, В. Ундір, М. Козачок, В. Кривун.

Про частину з цих людей – К. Турок, М. Цибран, Р. Соловей, В. Ундір – я почув вперше. Мені здається, що більшість з них вперше потрапили на Гурби, і владика їх за це нагородив.

В. Шуль  – взагалі «герой». Коли його призначили головою РДА, я прийшов до нього, привітав, розповів про проблеми Гурб, висловив сподівання, що він допоможе. На що той відповів, що не визнає нашу церкву і допомагати не буде. Зате за період його головування дуже швидко була побудована московська церква у Здолбунові. Але він – земляк владики і затятий регіонал. За Гурби він отримав аж дві нагороди. Одну за те, що заклав камінь на Гурбах, другу – що приїхав на освячення церкви.

О. Дацюк – неперевершений «герой». Коли я у 2007 році почав викладати подвір’я монастиря, то звернувся до нього, щоб він допоміг монтажними блоками. Він пообіцяв дати 20 монтажних блоків і два роки утікав від мене. Уже був побудований гараж як опорна стіна, а він усе уникав зустрічі. Я від нього вже нічого не хотів, крім як подивитися йому в очі. Йому потрібно було дати орден за його героїзм.

О. Тищенко, О. Бухало, М. Козачок – теж «герої». Приїздили у Гурби тільки на третій день Паски.

С. Кондрачук – допомагав фізично, ще як був студентом. Вів Гурбівський сайт, будучи довіреною особою, шукав жертводавців.

М. Крук – якщо йдеться про директора Острозького лісгоспу, то він також допомагав.

Ю. Лиморенко – думаю, що він втрапив у цей список випадково, припускаю, що за рекомендацією голови РДА С. Кондрачука. Лиморенко допомагав багато, він відгукувався на будь-яке прохання. Допомагав як грішми, так і фізично.

В. Кривун – про нього можна говорити багато, але я скажу коротко. Він разом зі мною 6 років розбудовував Гурби і фінансував усі акції. Тільки на реконструкцію монастиря і будівництво церкви він пожертвував близько 200 тисяч гривень. А ще реконструкція бою, концерт-реквієм протягом трьох років поспіль. Це також його ініціатива і фінансування. А його владика прирівняв до Дацюка та інших…

Усе фінансування, усі кошти пройшли крізь мої руки, кожного жертводавця я знаю особисто. І якщо нагороджувати  за мірками владики, то я мав би видати близько 300 орденів та медалей і 500 грамот від Патріарха.

Дуже вдячний, вам, владико, що і про мене згадали добрим словом – що я допоміг побудувати церкву. Але я ніяк не можу пригадати, коли я допомагав вам, о. Онуфрію, Шулю, Кльопу, Чугуннікову, Ундіру, Дацюку та їм подібним будувати  церкву. Чомусь я цих людей там не бачив… Зате частенько бачив В. Кривуна, Ю. Лиморенка та багатьох інших.  Від вас було отримано таку допомогу: якщо 7 тис. доларів перевести по тодішньому курсу, то це буде 80 тис. грн.., а рівненські собори допомогли 50 тис. грн. тобто загалом близько 130 тис. грн. А церква разом із земляними роботами та опорним муром обійшлася у близько 1,5 млн. грн.. То, може, ви були жертводавцем і допомагали гурбівським жертводавцям?  Якби на ваші антигурбівські дії, заздрість та самолюбство, аби ви зі своїми регіоналами не відігнали б від Гурбів патріотів, то цього року вже будувалася б дзвіниця, а в наступному був би завершений Пантеон і відкрили б музей під відкритим небом.

Але колесо вашої історії пройшлося по цих планах і мріях. Настав час бездарних і байдужих людей. Їм історія Гурб байдужа, аби тільки гроші йшли до кишені.

Скільки сил було покладено, щоб викорінити політику і партійні прапор, виступи політиків. Ви ж повернули усе назад. Знову на Гурбах майоріють партійні прапори, а бездарні політики вчать людей жити.

А до чого довели джерело св. Варвари… Мені люди телефонують і плачуть, що не можна набрати цілющої води. От як ставляться ваші монахи до святинь. Навіть те, що вже є, немає кому доглянути.

На сайті будуть світлини, що ілюструють діяльність нових поселенців. І, можливо, читачі добавлять ще щось від себе.

На цьому закінчуватиму розмову. Прошу: схаменіться!” –

Ієромонах Нифонт.

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (ви ще не оцінили)
Loading...